У жвавому місті Познань у 1956 році зародився культурний феномен, який зачаровував глядачів понад шість десятиліть – Познанський музичний театр. Його початок можна простежити в той час, коли повоєнна Познань відновлювала свою ідентичність, і пошук відповідного приміщення для професійного театру був величезним викликом. Проте 20 травня 1956 року вперше піднялася завіса в Державній опереті Познані, яка згодом стала відомою як Познанська оперета, пише сайт poznan-trend.eu.
Творцем цього починання був Збіґнєв Щербовський, який пішов з життя невдовзі після прем’єри вистави, заклав фундамент для виняткового мистецького колективу. Відомі солістки оперети, такі як Ізабела Ференці, Ірена Шульц-Крук та Людмила Швабович, прикрашали сцену разом з талановитими новачками. У перші роки існування театру переважали класичні оперети, такі як “Вікторія та її гусар” Павла Абрама та “Весела вдова” Ференца Легара.
Станіслав Ренц і перехідна епоха
З плином часу мистецький напрям Познанської оперети змінювався разом зі зміною керівництва. Переломний момент настав, коли Станіслав Ренц взяв на себе роль художнього керівника, відкривши нову еру, що характеризується введенням до репертуару мюзиклів. Бродвейські перлини, такі як “Can Can” Коула Портера та “Моя прекрасна леді” Фредеріка Лоу, прикрасили познанську сцену. Ренц також сам є автором кількох відомих творів, серед яких широко відома “Дякую тобі, Єво”.
Під керівництвом Ренца театр вступив у тріумфальний період, що тривав одинадцять сезонів, під час якого межі музичного театру значно розширилися. Співпраця Станіслава Ренца з Яніною Гуттнер у 1965 році ще більше збагатила мистецькі зусилля театру.
Перетворення на музичний театр
Вітер змін знову повіяв наприкінці сезону 1972/73 років, коли до керівництва театром прийшов актор і режисер Генрик Ольшевський. Його схильність до музичної комедії призвела до кардинального рішення – перейменування театру на Музичний театр. Ця трансформація ознаменувала перехід до різноманітної програми, що поєднувала класичну оперету з мюзиклами та драматичним театром.
Протягом багатьох років різні режисери привносили своє унікальне бачення в роботу Музичного театру. Анджей Віза підкреслював місцеві таланти, ставлячи такі вистави, як “Замок на Чорштині” Кароля Курпінського та “Миша” Яцека Щиґеля, натхненні місцевим фольклором. Влодзімєж Кшижановський осучаснив репертуар такими творами, як “Targ na dziewczęta” Віктора Якобі та “Мадам Сан-Ґен” Стефана Кіселевського.
Даніель Кустосік, який очолював театр з 1989 по 2012 рік, прагнув до збалансованого репертуару, що охоплював класику оперети, мюзикли і навіть фарси та драми, демонструючи прихильність театру до мистецького розмаїття.
Відродження та модернізація
У 2013 році театр очолив Пшемислав Келішевський, який поставив такі постановки, як “Орфей у пеклі” Жака Оффенбаха та дитячу оперу “Мишеня і війна”. Переломним моментом став вихід театру на сцену сучасних бродвейських мюзиклів з постановкою “Джекіл і Хайд” у 2014 році, який отримав схвальні відгуки та закріпив за театром статус конкурента серед найкращих польських музичних сцен.
Плани на майбутнє
Музичний театр у Познані продовжує процвітати, і він націлився на нову главу у своїй історії – сучасну штаб-квартиру, будівництво якої заплановано на 2026 рік. Цей новий об’єкт, спроектований Atelier Loegler Architekci, буде найбільшим і найсучаснішим у своєму роді в Польщі, з головним залом на 1 200 місць. Прихильність театру до доступності та сталості охоплює ініціативи в галузі зеленої енергетики, зокрема, партнерство з компанією Enea щодо створення фотоелектричної ферми.
Познанський музичний театр пройшов довгий шлях від свого скромного початку. Дивлячись у майбутнє, можна лише уявити, які захопливі вистави та культурне збагачення він продовжуватиме приносити Познані та за її межами.
