Де слухали музику містяни у XIX столітті?

Буденне життя на вулицях Познані XIX століття нашим сучасникам може здаватися чимось схожим на кіно. Чоловіки та жінки прогулювалися бруківкою, обговорюючи не лише політику чи наукові відкриття, а й музичні новини. Музика була важливою частиною їхнього світу, а інтерес до композиторів та виконавців – високим. Це спонукало містян шукати місця, де можна було б почути улюблені мелодії наживо. І хоча спеціалізованих концертних залів спочатку було небагато, музику слухали у театрах, міських кав’ярнях, парках тощо. Далі на poznan-trend.eu.

Роль музики у місті Познань у XIX столітті

Оскільки у XIX столітті Познань перебувала під владою Пруссії, будь-які ініціативи, спрямовані на збереження та розвиток польської культури, вважалися надзвичайно важливими. Далеко не останню роль у цьому процесі відігравала музика. Музичне мистецтво перетворилося на потужний інструмент вираження національної ідентичності, єднання та підтримання патріотичного духу. Саме в цей період активно створювалися та діяли польські музичні товариства, аматорські хори та оркестри. Зазвичай ці організації влаштовували концерти класичної та народної музики.
Крім того, завдяки тому, що Познань мала статус культурного осередку, до міста з гастролями приїжджало багато музикантів з інших міст та навіть країн. Ці візити збагачували місцеву культуру та знайомили публіку з музичним мистецтвом високого рівня.

Де виступали Юзеф і Генрик Венявські?

Познань посідала особливе місце в концертному житті братів Юзефа та Генрика Венявських. Вона стала другим після Варшави польським містом за кількістю їхніх спільних виступів. Гастролі талановитого дуету в столиці Великопольщі, що перебувала під прусським правлінням, виходили за рамки звичайних мистецьких подій, адже набували виразного патріотичного забарвлення. У часи активної германізації та утисків польської культури, концерти цих музикантів перетворювалися для місцевої громади на можливість засвідчити свою національну єдність та зберегти культурну ідентичність.

Ключовими майданчиками для виступів братів Венявських у Познані були знакові для міста локації. Під час свого першого візиту у квітні 1854 року юні віртуози (Генрику було 19, Юзефу – 15) дали три концерти поспіль у залі Teatr Miejski. Ця будівля, що була розташована там, де зараз знаходиться будинок Arkadii, стала місцем їхнього тріумфу. Програми цих вечорів часто включали не лише блискучу гру братів, а й виступи місцевих солістів та номери німецькомовної театральної трупи. Це було характерним для тогочасної концертної програми.
Вже у червні того ж року, після короткої перерви та виступів в інших містах, Венявські знову повернулися до Познані. Цього разу основним місцем їхніх чотирьох концертів стала престижна Sala Biała у готелі Bazar. Готель Bazar був не просто місцем проживання артистів під час візиту, а й важливим осередком польського суспільного та культурного життя, тому виступи саме в його стінах мали особливе символічне значення. Один із концертів братів у Sala Biała був благодійним – кошти з нього передали Towarzystwu Pomocy Naukowej.

Наприкінці червня та на початку липня 1854 року брати знову виступали на сцені Teatr Miejski. Саме тоді вперше прозвучав твір Генрика, присвячений місту, – Souvenir de Posen.

Генрик Венявський відвідував Познань і пізніше, але вже самостійно. Музикант виступав в інших міських залах, наприклад, в Lambert Odeum Hall. 

Детальніше про Teatr Miejski

Teatr Miejski у Познані мав попит серед містян не тільки завдяки виступам братів Юзефа та Генрика Венявських. Цей заклад має багаторічну та цікаву історію, яка тісно переплітається з музичним життям містян.

Протягом усього XIX століття Teatr Miejski був головним місцем музичного життя Познані. Він знаходився у представницькій будівлі в стилі класицизму на тогочасному Plac Wilhelmowski (зараз це Plac Wolności, а саму будівлю знають як Arkadia). Цей театр збудували приблизно у 1804 році. Його проєктуванням займався відомий архітектор Давід Гіллі. 

Основою репертуару Teatr Miejski була музика. Насамперед тут ставили опери. Оскільки місто перебувало під прусським управлінням, більшість вистав йшла німецькою мовою, а грали переважно німецькі трупи. Глядачі мали змогу слухати відомі німецькі опери: твори Моцарта та Вебера, а також музичні драми Вагнера. Дуже популярною була також італійська опера. Тому на афішах часто можна було побачити імена Россіні, Белліні, Доніцетті, Верді тощо. Їхні опери з емоційними аріями незмінно збирали повні глядацькі зали.

Хоча німецька мова і музика переважали, іноді на сцені з’являлися й польські опери, до прикладу, твори Станіслава Монюшка. Зазвичай їх можна було почути під час гастролей польських артистів. Для познанської громади такі вистави були надзвичайно важливими, адже вони підтримували національну культуру.

Крім серйозної опери, театр пропонував і легші жанри. У другій половині століття великої популярності набула оперета. Веселі, дотепні вистави з гарними мелодіями всесвітньовідомих композиторів приваблювали багатьох глядачів. Балет також був частиною програми Teatr Miejski.

Зала Teatr Miejski слугувала не лише для вистав, а й для концертів. Тут виступали місцеві музиканти, оркестри, камерні ансамблі. До Познані приїжджали й відомі європейські артисти: піаністи, скрипалі, оперні співаки. На концертах можна було почути симфонічну музику, інструментальні твори та вокальні номери.

Музика під час Jarmark Świętojański

Серед найважливіших подій, що регулярно оживлювали Старий Ринок, особливе місце посідав Jarmark Świętojański. Цей ярмарок часто пов’язують зі святом Івана Купала. Хоча в Познані проводилися й інші ярмарки, саме Świętojański вважався найбільшим та найвідомішим. Зазвичай він тривав кілька днів, а іноді й тижнів. Сюди з’їжджалися купці та ремісники з різних куточків та пропонували сільськогосподарську продукцію. Але Jarmark Świętojański був не лише комерційним заходом. Також це була унікальна культурна подія.
Атмосфера Jarmarku Świętojańskiego у XIX столітті була б неповною без музичного супроводу. Хоча ярмарок був передусім торгівельним та соціальним заходом, музика відігравала важливу роль у створенні святкового настрою та розвазі численних відвідувачів. Музиканти були невіддільною частиною цього гамірного дійства.

На площі та прилеглих вулицях можна було зустріти вуличних музикантів: скрипалів, лірників, дударів тощо. Вони виконували популярні народні мелодії. Їхня музика створювала живий фон для торгівлі та спілкування, приваблювала публіку до яток чи розважальних атракціонів. Також під час ярмарку до міста часто приїжджали мандрівні артисти та невеликі театральні трупи. Їхні виступи часто супроводжувалися музикою – чи то грою на простих інструментах, чи співом. 

Також варто зазначити, що сам період проведення Jarmarku Świętojańskiego був зручним часом для організації більш формальних концертів у місті. Знаючи, що до Познані прибуде багато заможних гостей з провінції, місцеві музичні товариства та концертні зали часто планували виступи відомих артистів саме на цей час. До речі, у 1854 році концерти братів Юзефа та Генрика Венявських також припали саме на час проведення Jarmarku Świętojańskiego.

Джерела:

1. https://sidma.pl/henryk-i-jozef-wieniawscy-po-latach-razem-w-poznaniu/
2. https://poznanskiehistorie.blogspot.com/2014/10/targowisko-centrum-polskosci-i-miejsce.html
3. https://poznan.naszemiasto.pl/arkadia-zapomniana-wizytowka-poznania/ar/c13-3192637
4. https://www.wieniawski.pl/henryk_wieniawski_w_poznaniu.html