Познань має безліч місць, звідки долинає приголомшлива музика, так і закликаючи зайти всередину. З усіх міст Польщі не знайдеться гідного конкурента Познані за рівнем музичної культури, тому, приїжджаючи до цього міста, варто почати знайомство з його козирів.
Якщо ви любите музику й бажаєте відвідати відповідний заклад, прогулюючись вуличками міста, то однозначно варто відвідати Новий театр у Познані, пише poznan-trend.eu.
З чого все починалося
Історія великого театру починається з маленького залу для глядачів у прибутковому будинку. Цю споруду побудували в 1906 році два архітектори, які були й власниками будівлі. Тут і відчинився зал для глядачів, під назвою «Бандоліна».
Коли закінчилася Перша світова війна, уся будівля перейшла у володіння Товариством допомоги студентів при Познанському університеті. Суспільство почало здавати будинок в оренду, а домовленість уклали з фірмою «Маски. Новий театр імені Олени Моджеєвської» (знаменитої польської актриси, яка спеціалізувалася на трагічних ролях у театрах). У 1937 році театр припинив роботу, через те, що розорився й невдовзі повністю зачинився.
Відродження театру
До 1973 року познанці нічого не чули про театр, доки до міста не приїхала Ізабелла Цивінська. Жінка працювала керівником театру в Каліші, а також займалася режисерством кіно та театру. Їй вдалося відокремити Новий театр від Центру управління Познанськими театрами, а також створити повністю всю команду наново. Ізабелла затвердила на посади: художника постановника, літературне керівництво й заступника директора, сама ж, бувши першим директором театру, що знову відчинився. Згодом набралася команда артистів та музикантів: із цим проблем не виникло, адже в Познані музикантів та фахівців цієї справи вистачало.
Уже 15 вересня 1973 відбулося відкриття, а на сцені представили прем’єру «Хлопці з Плаку Броні».
Уже з перших років роботи театр став доволі популярним, збираючи велику кількість людей у залі. Наприклад, найбільш відвідуваним спектаклем 1974 року став «Тригрошова опера»: його ставили 137 разів, а загальна кількість глядачів становила орієнтовно 46 тисяч осіб. Хороші відгуки також здобули: комедійний спектакль «Бійка в Кьоджі», «Віюни», «Гіганти з гір». Як режисер, Ізабелла Цивінська неодноразово здобувала нагороди: разом з іншими учасниками команди, її неодноразово запрошували до інших міст на вітальні церемонії.
Друга сцена в театрі, під назвою «Мала», з’явилася в 1977 році, тоді ж і відбулася прем’єра опери «Бунт Доброчна», режисером якої, була також Цивінська.
Новий театр продовжує працювати й тішити любителів музики до цього дня, маючи в програмі різноманітні фестивалі, концерти та різні спектаклі. Починаючи з 22 лютого 2002 року, театр присвоїв ім’я Тадуеша Ломницького.
Тадеуш Ломницький
Актор, режисер, педагог, директор театру та творча особистість Тадеуш Ломницький родом зі Львова. Усе своє життя й до смерті він присвятив себе улюбленій справі — музиці. Він приїхав у місто Познань, як актор і режисер, тому тут, йому швидко знайшлася робота. Він влаштувався в Новий театр актором, де успішно продовжував займатися улюбленою справою. Крім цього, він писав вірші та сценарії, займався режисерством, а також знімався у фільмах («Покоління», «Людина з мармуру»).
Ще до приїзду в Познань він керував театром «На Волі», але залишив посаду за станом здоров’я. Тадеуш змушений був вирушити до Лондона, де успішно пройшла його операція на серці. Лікарі суворо заборонили активну діяльність акторові, що змусило його осісти за написанням віршів та оповідань. Але любов до улюбленої справи привела його до Познані: на сцені театру Ломницький провів кілька місяців, працюючи над шекспірівським «Королем Ліром». Саме на цій репетиції, 22 лютого 1992 року, на сцені театру Тадеуш знепритомнів і цього ж дня помер, так і не приходячи до тями. Через 10 років після його смерті, театр був названий на його честь.