Познань має безліч місць, звідки долинає приголомшлива музика, так і закликаючи зайти всередину. З усіх міст Польщі не знайдеться гідного конкурента Познані за рівнем музичної культури, тому, приїжджаючи до цього міста, варто почати знайомство з його козирів.
Якщо ви любите музику й бажаєте відвідати відповідний заклад, прогулюючись вуличками міста, то однозначно варто відвідати Новий театр у Познані, пише poznan-trend.eu.
З чого все починалося
Історія великого театру починається з маленького залу для глядачів у прибутковому будинку. Цю споруду побудували в 1906 році два архітектори, які були й власниками будівлі. Тут і відчинився зал для глядачів під назвою «Бандоліна».
Коли закінчилася Перша світова війна, уся будівля перейшла у володіння Товариства допомоги студентів при Познанському університеті. Товариство почало здавати будинок в оренду, а домовленість уклали з фірмою «Маски. Новий театр імені Олени Моджеєвської» (знаменитої польської актриси, яка спеціалізувалася на трагічних ролях). У 1937 році театр припинив роботу через те, що розорився, й невдовзі повністю зачинився.
Відродження театру
До 1973 року познанці нічого не чули про театр, доки до міста не приїхала Ізабелла Цивінська. Жінка працювала керівником театру в Каліші, а також займалася режисурою кіно та театру. Їй вдалося відокремити Новий театр від Державних драматичних театрів, а також створити повністю всю команду наново. Ізабелла затвердила на посади художника-постановника, літературне керівництво й заступника директора, сама ж стала першим директором театру, що знову відчинився. Згодом набралася команда артистів та музикантів – із цим проблем не виникло, адже в Познані музикантів та фахівців цієї справи вистачало.
Уже 15 вересня 1973 відбулося відкриття, коли на сцені представили прем’єру «Хлопці з Площі Зброї».
Уже з перших років роботи театр став доволі популярним, збираючи велику кількість людей у залі. Наприклад, найбільш відвідуваним спектаклем 1974 року став «Тригрошова опера»: його ставили 137 разів, а загальна кількість глядачів становила орієнтовно 46 тисяч осіб. Хороші відгуки також здобули комедійний спектакль «Бійка в Кьоджі», «Віюни», «Гіганти з гір». Як режисер, Ізабелла Цивінська неодноразово здобувала нагороди – разом з іншими учасниками команди, її неодноразово запрошували до інших міст на вітальні церемонії.
Друга сцена в театрі під назвою «Мала» з’явилася в 1977 році, тоді ж і відбулася прем’єра опери «Бунт» Доброхни, режисером якої була також Цивінська.
Новий театр продовжує працювати й тішити любителів музики до цього дня, маючи в програмі різноманітні фестивалі, концерти та різні спектаклі. Починаючи з 22 лютого 2002 року, театру надали ім’я Тадеуша Ломницького.
Тадеуш Ломницький
Актор, режисер, педагог, директор театру та творча особистість Тадеуш Ломницький родом зі Львова. Усе своє життя й до смерті він присвятив себе улюбленій справі — музиці. Він приїхав у місто Познань як актор і режисер, тому тут йому швидко знайшлася робота. Він влаштувався в театр Новий актором, де успішно продовжував займатися улюбленою справою. Крім цього, він писав вірші та сценарії, займався режисурою, а також знімався у фільмах («Покоління», «Людина з мармуру» тощо).
Ще до приїзду в Познань він керував театром «На Волі», але залишив посаду за станом здоров’я. Тадеуш змушений був вирушити до Лондона, де успішно пройшла його операція на серці. Лікарі суворо заборонили активну діяльність акторові, що змусило його взятися за написання віршів та оповідань. Але любов до улюбленої справи привела його до Познані: на сцені театру Ломницький провів кілька місяців, працюючи над шекспірівським «Королем Ліром». Саме на репетиції цієї постановки 22 лютого 1992 року на сцені театру Тадеуш знепритомнів, більше не приходив до тями та цього ж дня помер. Через 10 років після його смерті театр був названий на його честь.
