Познань неодноразово називали музичною столицею, а все тому, що тут з усіх куточків лунає музика. Наприклад, проходячи повз музичний театр, чути, як проводять репетицію до мюзиклу, біля Музичної академії видно студентів, які йдуть на заняття зі своїми інструментами, а на кожному розі в центрі розвішують афіші та закликають відвідати нову виставу чи оперу.
До Познані часто приїжджають музиканти та педагоги для того, щоб працювати та поділитися своїми знаннями з усіма охочими, навчитися грати на музичних інструментах. Ось так якось прибув у місто і Валеріан Бердяєв: він не жив довгий час у Познані, але дуже допоміг ансамблю Познанської опери, пише poznan-trend.eu.
Музичний шлях Валеріана
Валеріан народився 7 березня 1885 року в місті Гродно.
Зацікавленість до музики в нього з’явився ще з дитинства й батьки вирішили відправити його вчитися в Україну. У Києві він вступив до політехнічного інституту, де навчився грати на скрипці.
Після цього Бердяєв поїхав до Лейпцигу та вступив до Королівської консерваторії музики. Вивчав теорію музики, композицію, гру на скрипці та диригування. Останнє якось сильно йому сподобалося й він став приділяти диригуванню найбільшої уваги.
У 1906 році він уперше виступив на благодійній події в Лейпцигу, диригуючи оперою Чайковського “Євгеній Онєгін”.
У 1907 році він переїжджає до Росії, де продовжує розвивати свої диригентські вміння. У Петербурзі Валеріан влаштувався в Маріїнський театр і був диригентом оркестру. Він прожив тут майже 14 років, але часто подорожував та їздив диригувати симфонічними оркестрами до інших міст: Одеса, Київ, Харків, Москва.
Валеріан із кожним роком дедалі більше себе зарекомендовував як професіонал своєї справи. Через це йому й надходили досить привабливі пропозиції.
З 1921 по 1925 роки він гастролював Європою: Угорщина, Болгарія, Естонія, Фінляндія, Швеція, Німеччина, Україна та Польща. На якийсь час він вирішив затриматися в Україні та керував оперними оркестрами Одеси, Харкова та Києва. Йому дуже сподобалася ця країна, але подумки він був в іншій і в 1930 повернувся до неї.
Переїзд до Польщі
Нарешті, Валеріан став почував себе на своєму місці в улюбленій країні.
Насамперед, він вирушив до столиці, де влаштувався диригентом у Великий театр Варшави та ставив твори Чайковського, Вагнера та Штрауса.
У 1939 році він став професором Варшавської консерваторії, де навчав багатьох майбутніх музикантів, у тому числі, відомих.
Кілька років попрацювавши у Варшаві, він поїхав до Кракова. У цьому місті, так само як і в попередніх, працював диригентом у Краківській філармонії й одночасно викладав у Вищій музичній школі.
Чому диригент жив у Познані
У 1949 році Бердяєв потрапив у місто Познань і більше не хотів переїжджати: невелике музичне місто дуже йому сподобалося.
Однак його життя не було тихим і постійним: диригентові доводилося часто їздити в інші міста на виступи, але він повертався до Познані ще кілька наступних років.
Валеріан Бердяєв обійняв посаду директора в Опері міста, а також викладав у Вищій музичній школі Познані. Під його керівництвом були поставлені такі опери та балети: “Галька” (Монюшко), “Студентський бунт”, “Учень чарівника”. Він був чудовим викладачем – добре знався на російській музиці, захоплено давав лекційний матеріал і тому подобався студентам.
Бердяєв просто обожнював виконувати музику Бетховена, Чайковського та Брамса. Йому двічі присуджували Державну премію (у 1953 та 1955 роках).
У 1952–53 роках він разом із Познанським ансамблем гастролював Москвою.
Останні два роки свого життя Валеріан Бердяєв прожив у Варшаві, де й помер 28 листопада 1956 року.
