У Познані досить велика увага приділяється культурі, мистецтву і, в тому числі, музиці. Про талановитих людей пам’ятають роками, маючи намір навіяти цю пам’ять і любов нащадкам, а їхні роботи обов’язково транслюють та показують у галереях, музеях та книгах. Звичайно, такий підхід не може не тішити, адже гордість за познанські таланти відчувають усі мешканці міста та приїжджі, пише poznan-trend.eu.
Що стосується познанських театрів, їх у місті досить багато і всі вони мають попит. Один із найпопулярніших і найвідоміших у Познані – Великий театр імені Станіслава Монюшка. Часто, ми помічаємо, що історичні будівлі та культурні пам’ятки спіткають безліч труднощів і перешкод на шляху до слави, однак цей театр може похвалитися досить плавним зростанням і розвитком.
Що було до появи театру
Познань не мала оперної сцени аж до 16 століття. Вперше з’явилися в місті італійські театральні групи, що влаштували для місцевих жителів комедійний, оперний виступ – вони подорожували країною і виступали в багатьох містах. Завдяки цим групам познанці дізналися про оперу, зібравшись біля балетного училища, де й відбувався виступ.
З 1783 року в Познані стали регулярно виступати польські, італійські та французькі композитори.
У 1804 році розпочалося будівництво першого театру в місті – це був Королівський театр: там виступали як польські, так і німецькі театральні трупи, а познанці надавали велику підтримку театру та приходили на виступи із задоволенням.
Відкриття оперного театру
Сучасний оперний театр почали будувати у 1909 році. Наступного року двері театру вже були відчинені для своїх перших відвідувачів. Дебютним виступом був “Чарівна флейта”, який відбувся 30 вересня.
Спочатку театр був музично-драматичного спрямування, а згодом, додалися симфонічні концерти. Саме опера та балет прославили та виділили цей театр, серед інших у Познані.
У 1919 році театр перейшов під управління поляків і став називатися “Великий театр у Познані”. Виступ “Галька” (Станіслава Монюшка) став першим у театрі.
Під час Другої світової війни робота театру, звісно, припинилася. Проте, Великий театр у Познані був першим, який відкрився відразу ж, після закінчення війни – у 1945 році. Познанська опера швидко відновила свою діяльність, запрошуючи людей на нові виступи.
З кожним роком театр ставав все популярнішим і почав працювати з іншими закордонними театрами. Познанські ансамблі часто брали участь в іноземних конкурсах, фестивалях, виступах, святах і навіть отримували почесні звання. Так, у 1999 році, познанська опера “Галина” (Марселя Ландовського) отримала масу позитивних відгуків і схвалень, що дозволило їй представляти Польщу на Всесвітній виставці в Ганновері.
У театрі заохочували й дитячі виступи, вважаючи, що музичний талант слід розвивати з дитинства та давати можливість його виявити вже на великій сцені.
2010 року оперний театр відзначав свій почесний ювілей – 100 років. Протягом усього року, познанська сцена представляла унікальні, святкові концерти на честь такої події.
А ось, наступний, 2011 рік, повністю був присвячений жінкам, де представляли такі виступи: “Марія Стюард”, “Офелія”, “Королева фей” та багато інших.
Архітектура театру
Будівля була збудована ще в 1909-1910 роках і, відтоді, лише трохи реставрувалася та покращувалася, але масштабних будівельних робіт більше не проводилося.
Над проєктом будівлі працював Макс Літман – архітектор із Мюнхена. Театр зведений у стилі неокласицизму і вважається одним з найкрасивіших у Польщі. На фасаді будівлі розміщуються шість великих колон та скульптура Пегаса. Величезні сходи всередині будівлі, мають дві скульптури по обидва боки: з лівого боку, жінка що “осідлала” лева, а праворуч, чоловік біля пантери. Ці скульптури символізують лірику та драму.
Зал для глядачів може вмістити в собі близько 900 осіб, а також, є три балкони.
Обладнання в театрі відповідає всім новітнім стандартам: щойно з’являються новинки техніки зі світу музики, їх можна помітити в театрі: особливо, це помітно, за останні роки роботи Великого театру імені Станіслава Монюшка.