Історія Великого театру імені Станіслава Монюшка

У Познані досить велика увага приділяється культурі, мистецтву. Особливе місце належить музиці. Про талановитих людей пам’ятають роками, маючи намір навіяти цю пам’ять і любов нащадкам, а їхні роботи обов’язково транслюють та показують у галереях, музеях та книгах. Звичайно, такий підхід не може не тішити, адже гордість за познанські таланти відчувають усі мешканці міста та приїжджі, пише poznan-trend.eu.

Що стосується познанських театрів, їх у місті досить багато і всі вони користуються попитом. Один із найпопулярніших і найвідоміших у Познані – Великий театр імені Станіслава Монюшка. Часто ми помічаємо, що історичні будівлі та культурні пам’ятки проходять безліч труднощів і перешкод на шляху до слави, однак цей театр може похвалитися досить спокійним зростанням і розвитком.

Що було до появи театру

Познань не мала оперної сцени аж до 16 століття. Вперше з’явилися в місті італійські театральні трупи, що влаштували для місцевих жителів комедійний, оперний виступ – вони подорожували країною і виступали в багатьох містах. Завдяки цим групам познанці дізналися про оперу, зібравшись біля балетного училища, де й відбувався виступ.

З 1783 року в Познані стали регулярно виступати польські, італійські та французькі композитори.

У 1804 році розпочалося будівництво першого театру в місті – це був Королівський театр: там виступали як польські, так і німецькі театральні трупи, а познанці надавали велику підтримку театру та приходили на виступи із задоволенням.

Відкриття оперного театру

Сучасний оперний театр почали будувати у 1909 році. Наступного року двері театру вже були відчинені для своїх перших відвідувачів. Дебютною була вистава “Чарівна флейта”, яку показали 30 вересня.

Спочатку театр був музично-драматичного спрямування, а згодом додалися симфонічні концерти. Саме опера та балет прославили та виділили цей театр серед інших у Познані.

У 1919 році театр перейшов під управління поляків і став називатися “Великий театр у Познані”. Виступ “Галька” (Станіслава Монюшка) став першим у театрі.

Під час Другої світової війни робота театру, звісно, припинилася. Проте Великий театр у Познані був першим, який відкрився відразу ж після закінчення війни – у 1945 році. Познанська опера швидко відновила свою діяльність, запрошуючи людей на нові виступи.

З кожним роком театр ставав все популярнішим і почав працювати з іншими закордонними театрами. Познанські ансамблі часто брали участь в іноземних конкурсах, фестивалях, виступах, святах і навіть отримували почесні звання. Так, у 1999 році познанська опера “Галина” (Марселя Ландовського) отримала масу позитивних відгуків і схвалень, що дозволило їй представляти Польщу на Всесвітній виставці в Ганновері.

У театрі заохочували й дитячі виступи, вважаючи, що музичний талант слід розвивати з дитинства та давати можливість його виявити вже на великій сцені.

2010 року оперний театр відзначав свій почесний ювілей – 100 років. Протягом усього року познанська сцена представляла унікальні, святкові концерти на честь такої події.

А ось наступний, 2011 рік, повністю був присвячений жінкам. Показували такі вистави: “Марія Стюарт”, “Офелія”, “Королева фей” та багато інших.

Архітектура театру

Будівля була збудована ще в 1909-1910 роках, і, відтоді лише трохи реставрувалася та покращувалася, але масштабних будівельних робіт більше не проводилося.

Над проєктом будівлі працював Макс Літман – архітектор із Мюнхена. Театр зведений у стилі неокласицизму і вважається одним з найкрасивіших у Польщі. На фасаді будівлі розміщуються шість великих колон та скульптура Пегаса. Величезні сходи всередині будівлі, мають дві скульптури по обидва боки: з лівого боку – жінка що “осідлала” лева, а праворуч – чоловік біля пантери. Ці скульптури символізують лірику та драму.

Зал для глядачів може вмістити в собі близько 900 осіб, а також є три балкони, звідти також можна стежити за сценою.

Обладнання в театрі відповідає всім новітнім стандартам: щойно з’являються новинки техніки зі світу музики, їх можна помітити в театрі. Особливо це помітно за останні роки роботи Великого театру імені Станіслава Монюшка.

Comments

.,.,.,.