Традиційний трубний сигнал, який щоденно чують містяни з ратуші, називається гейнал. Він є одним із символів міста та має давню історію, що сягає аж епохи Відродження. Хоч його мелодія і доволі коротка, вона несе у собі дух минулого та пов’язана з міськими легендами. Гейнал виконується чотири рази у різні сторони світу, підкреслюючи тим самим значення Познані як важливого польського центру. Далі на poznan-trend.eu.
Легенда про познанський гейнал
Легенда про познанський гейнал розповідає про хлопця, якого звали Болек, сина міського сурмача, який начебто жив у Познані багато століть тому. У ті часи ратушний сурмач був дуже важливою і шанованою особою в місті. Його обов’язком було не тільки грати в горн, а й забезпечувати безпеку міста.
Одного разу Болек знайшов на ратушній вежі крука зі зламаним крилом. Він забрав птаха додому та доглядав за ним до його повного одужання. Хлопець промивав рану крука, а також наносив на неї мазь. Виявилося, що цей чорний птах був королем круків. На знак вдячності він подарував хлопцеві срібну трубу з магічними властивостями, за допомогою якої у разі необхідності можна було викликати зграю круків.
Наступного дня Болек знайшов міцний ланцюжок і повісив подарунок птаха собі на груди. Відтоді він ні на хвилину не розлучався з цією трубою.
Минуло багато років, Болек виріс та перетворився на гарного юнака, який всіляко допомагав своєму батькові в роботі. Проте одного дня їхнє життя кардинально змінилося, адже на місто напало вороже військо. Діти та жінки були вимушені ховатися в церковних підвалах, а чоловіки – вийти на захист Познані. Врятувати місто вдалося синові міського сурмача.
Згадавши про подарунок короля круків, Болек піднявся на ратушну вежу та заграв на срібній трубі в чотири сторони світу. Несподівано з усіх боків прилетіли тисячі круків, ворон та галок, які атакували ворогів. Вони нещадно били їхні обличчя крилами та дзьобами. Налякані нападники подумали, що на них напав сам диявол, тому кинули зброю та втекли.
На честь цього чудесного порятунку міста було вирішено, що міський сурмач щодня буде грати гейнал з кожного кута ратушної вежі.
Як звучав гейнал Познані протягом історії?
Традиція гри на горні в Познані сягає щонайменше епохи Відродження. Однак у 1726 році багаторічну традицію було перервано. У 1749 році гейнал відновили. Виконували його щогодини – з 19:00 до 6:00, а також з 11:00 до 14:00. Ця традиція зберігалася до 1900-х років. Після Першої світової війни гейнал знову почали грати, але 3 вересня 1939 року його виконання припинили через початок Другої світової війни.
Офіційне відновлення традиції відбулося 27 грудня 1945 року. Першим післявоєнним виконавцем став капрал пожежної охорони Владислав Гриська. Він урочисто заграв гейнал зі зруйнованої вежі познанської ратуші. Перед цим, відповідно до старовинної традиції, у Залі Відродження ратуші він склав присягу міського вартового.
Музикант, який з початку 1990-х років виконує гейнал Познані
З початку 1990-х років гейнал Познані виконує польський музикант Анджей Кубяк. Робота гейналіста вимагає від чоловіка щоденної присутності на вежі ратуші, включаючи вихідні та святкові дні. Для того, щоб швидко добиратися до свого робочого місця, Анджей вже багато років проживає неподалік від Старого Ринку. Проте далеко не це він називає найскладнішою частиною своєї роботи.
За словами музиканта, найскладнішим для нього є підйом на вежу. Оскільки він прирівнюється до того, що потрібно сходами піднятися на 7-8 поверх, чоловік докладає чимало фізичних зусиль для цього. У зв’язку з цим Кубяк навіть приходить на роботу на декілька хвилин раніше, аби перевести дихання та налаштуватися на гру.
